Система Orphus
Параджанов Сергій

Світовий рівень українського кіно

Гарвардський університет включив кінострічку до списку обов’язкових для вивчення студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.
Знаменитий художній фільм «Тіні забутих предків» – це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського, що принесла головному режисеру Сергію Параджанову світову славу й визнання. Кінострічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Фільм Сергій Параджанова "Тіні забутих предків"

Кадр з фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»

«Тіні забутих предків» знімали у Карпатах, в Івано-Франківській області. Живими декораціями стали справжні гуцульські хати та околиці села Криворівня Верховинського району. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою поетичну притчу про кохання гуцульських Ромео і Джульєти. Головні ролі неперевершено зіграли актори Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова.
Фільм «Тіні забутих предків» знімали значно довше, ніж планували. Параджанов не хотів поспішати та ігнорував численні догани за повільні зйомки. За його спиною перешіптувались – цьому студенту всього 23 роки, і це взагалі його перша робота в кіно. Але Сергій Параджанов не зважав і готував свій майбутній шедевр. Режисер намагався пізнати й відчути справжнє життя гуцулів. Тому часто навідувався на весілля й похорони, ходив на полонини до вівчарів. Доречі, він єдиний з усієї знімальної групи жив не в готелі, а у звичайній гуцульській сім’ї. Сергій Параджанов не допускав фальші, він знімав справжніх гуцулів у своєму автентичному одязі, тому у його фільмі не було випадкових людей і статистів. Знятий без мільйонних бюджетів та масштабних декорацій фільм увійшов у скарбницю світового кіномистецтва.

Сергій Параджанов для написання музики до свого фільму вирішив запросити композитора із Західної України Мирослава Скорика. Лише він, на думку режисера, міг впоратись з «карпатською» темою. Окрім музики Скорика, фільм насичений народною музикою в автентичному виконанні. У стрічці звучать поширені у Карпатах інструменти – сопілка-денцівка, флояра, коза, дримба, трембіта.

Першими фільм «Тіні забутих предків» побачили cамі гуцули 24-го серпня 1965 року. Офіційна презентація в київському кінотеатрі Україна пройшла зі скандалом. На сцену піднялись Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл та виступили проти арештів серед інтелігенції. Після такого інциденту стрічку фактично було заборонено до показу.

Цікаво, що прем’єра фільму за кордоном відбулася на рік раніше, ніж в Україні. Після виходу «Вогненних коней» (саме під такою назвою стрічку презентували на Заході) Сергій Параджанов став не просто знаменитим, його кінострічка зробила справжній фурор. Відомий сербський режисер Емір Кустуріца назвав«Тіні забутих предків» найкращою картиною знятою у світі, а Гарвардський університет включив цю кінострічку до списку обов’язкових для вивчення студентам, які претендують на вищий ступінь у кінознавстві.

 

Пилип Гоголь

Новини від партнерів

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Перейти к верхней панели