Система Orphus

Про подання Податкової декларації

 Державна фіксальна служба України повідомляє, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 2 травня 2018 року. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області  нагадує, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу  фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період  протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок), які визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до пункту 49.11 та підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПКУ при поданні платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПКУ та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Отже, контролюючий орган має право після отримання платником податків другої квитанції про прийняття (реєстрацію) податкової декларації надіслати платнику письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин відмови

Дніпропетровська митниця ДФС: 5 млрд. 374,4 млн. грн.

перераховано до Державного бюджету протягом І кварталу

У І кварталі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 5 374,4 млн. грн., що на 22,7%, або на 993 млн. грн. більше, ніж у І кварталі 2017 року.

Індикативний показник доходів загального та спеціального фондів Державного бюджету України, доведений митниці на січень – березень 2018 року, у сумі  5369,9 млн. грн. виконано на 100,1%. Перевиконання – 4,5 млн. гривень.

Показник середньоденних надходжень становив 88,1 млн. грн., що на 24,7%, або на 17,4 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня – березня минулого року.

На надходження платежів у січні – березні вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, уранового оксидного концентрату, поліацетатів, коксу.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено

щорічне подання заяви про застосування ПСП

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

Чи може «спрощенець» третьої групи протягом

поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.4 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ. Заява для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу подається за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Крім цього, п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку третьої групи, який на початку поточного року у встановлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Нерезидент надає резиденту в оренду рухоме майно:

оподаткування ПДВ

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що п.п.«б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Відповідно до п.п.«ґ» п.186.3 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Згідно з п.180.2 ст.180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Пунктом 208.2 ст.208 ПКУ передбачено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

Отже, якщо резидент на митній території України отримує від нерезидента послуги з оренди рухомого майна (крім транспортних засобів та банківських сейфів), то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а такий резидент – отримувач послуги є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Чи можливо зареєструвати акцизну накладну

у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК), складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація АН/РК в ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.231.6 ст.231 ПКУ).

Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, для реєстрації в ЄРАН АН/РК надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. АН/РК надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації АН/РК в ЄРАН у вихідні та святкові дні. Отже, операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

З початку року анульовано 24 ліцензії

за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.04.2018 діє 13 076 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4 968 суб’єктах господарської діяльності, у тому числі ліцензії на алкогольні напої – 7 121, на тютюнові вироби – 5 955.

З початку року суб’єкти господарювання Дніпропетровщини отримали 3 201 ліцензію, з них 1 731 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 1 470 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня – березня 2018 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 667 ліцензії; анульовано – 632, в тому числі – 24 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу 

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий:

чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зокрема, є:

  • фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
  • фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи із джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:

— дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;

— викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;

— в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).

Податкова накладна з розміром літер у назві продавця, який не співпадає з розміром у назві, зазначеним у статутних документах продавця, є дійсною

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з підпунктами «в» та «д» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у податковій накладній (далі – ПН) одним із обов’язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках, зокрема, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг та повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг.

ПН, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Отже, у разі якщо обов’язкові реквізити ПН, які стосуються повної або скороченої назви продавця та покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) назви не співпадає, то така ПН є дійсною.

Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить

в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?

 Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі –  ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток  підприємств (далі – платник податку), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується     31 грудня такого року.

Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).

Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення

обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи

 Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що до завершення кампанії Декларування – 2018 залишилось два тижні.

Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у      2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).

У розділі І Додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556  наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу  (п. 3.6 розділу ІІІ цього Порядку).

Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку з подання Декларації та визначення податкових зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:

— 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);

— 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1    ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);

— 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

— 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);

— 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).

  В «Електронному кабінеті» запроваджено новий сервіс

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України запровадила новий сервіс в «Електронному кабінеті» – окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр).

Реєстр розміщено у відкритій частині «Електронного кабінету».

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру «Електронний кабінет» доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334096.html

Деякі питання маркування тютюнових виробів

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257) додатково до діючих зразків марок акцизного податку для сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок вітчизняного та імпортного виробництва затверджено нові зразки марок акцизного податку для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва і для інших тютюнових виробів імпортного виробництва.

Нові зразки будуть запроваджені з 1 липня 2018 року.

Відповідні зміни, зокрема, внесені до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010        № 1251 зі змінами.

Постанова № 257 приводить у відповідність із Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями питання виготовлення марок акцизного податку та маркування тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.

Постанову № 257 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-markuvannya-tyutyunovih-virobiv

Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров’я

для компенсації вартості платних послуг з лікування

за наслідками 2017 року не надається!

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податковим кодексом України України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;

Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.

Послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом:

коли звільняються від оподаткування ПДВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пп. 197.1.8 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Постійне представництво нерезидента, що стоїть на обліку у контролюючому органі, припиняє господарську діяльність: дії підрозділу нерезидента

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пп. 1 п. 3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з              пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділом V Порядку.

У разі прийняття рішення нерезидентом про припинення господарської діяльності через постійне представництво такий нерезидент (постійне представництво нерезидента) подає до відповідного контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ (п. 5.7 розділу V Порядку).

Контролюючий орган за місцем обліку постійного представництва, у разі отримання повідомлення про припинення господарської діяльності нерезидентом через своє постійне представництво, подання ним всіх податкових розрахунків з податку на прибуток та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток, у 10-денний строк приймає рішення про зняття ознаки платника податку на прибуток у реєстрі платників податків – нерезидентів (п. 5.8 розділу V Порядку).

Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, який відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, у разі прийняття рішення про припинення господарської діяльності через постійне представництво подає до контролюючого органу повідомлення про припинення господарської діяльності у довільній формі, здійснює розрахунки з бюджетом з податку на прибуток та інших податків і зборів, подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, за останній податковий період розрахунок податкових зобов’язань нерезидентів та звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків, установлених ПКУ.

Новий обов’язковий реквізит касового чека при реалізації пального

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 20.12.2016 № 1791-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон № 1791) внесено зміни до п. 11   ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної продукції згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.Слід зазначити, що Законом № 1791 також було внесено зміни до п. 6 ст. 17 Закону № 265, якими передбачено застосування до вищевказаних суб’єктів господарювання фінансових санкцій у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Наказом Міністерства фінансів України від 19.02.2018 № 288 «Про внесення змін до Положення про форму і зміст розрахункових документів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за № 293/31745 (далі – Наказ № 288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Підпунктами 1 і 2 п. 1 Наказу № 288 передбачено доповнення переліку обов’язкових реквізитів фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів (розділи ІІ та ІІІ до Положення № 13) новим реквізитом: «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках передбачених законодавством)».Також зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД передбачається, як додатковий реквізит чека, у фіскальному касовому чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування, якщо переказ призначений для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. Відповідні зміни також внесено у форму касових чеків РРО, які наведено у додатках 1, 2 та 5 до Положення № 13.Наказ № 288 набув чинності 06.04.2018.Звертаємо увагу, що від виконання суб’єктами господарювання приписів чинного законодавства щодо зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у касових чеках РРО напряму залежить зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. 

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оскаржується: що з ПДВ?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника ПДВ, а на підставах, визначених у підпунктах «б» – «з» п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватись за заявою платника ПДВ або за самостійним рішенням контролюючого органу.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема, подання заяви платником ПДВ або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПКУ).

Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ (п. 201.8 ст. 201 ПКУ).

Тобто, реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.

Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у т.ч. право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань).

Якщо у подальшому за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.

Крім того, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо виписування податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.

Фізична особа – резидент здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів від продажу корпоративних прав:

чи утримувати податок з доходів нерезидента?

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток підприємств з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності  (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Тобто, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

Фізична особа – підприємець, який є особою з інвалідністю,

за себе ЄСВ не сплачує

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є, зокрема, особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Викрито та припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів

Співробітники оперативного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області спільно з працівниками Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в ході проведення заходів у межах кримінального провадження, відкритого за фактом ліквідації міжрегіонального конвертаційного центра, припинено діяльність чергової схеми по розкраданню бюджетних коштів.

У ході проведення чергових обшуків, за місцем мешкання одного з фігурантів справи, знайдено печатки та тендерну документацію.

В подальшому встановлено, що вилучені документи й печатки належать неіснуючий фірмі (всі ознаки фіктивності) яка, в той же час, є офіційним переможцем тендерних бюджетних закупівель в галузі ремонту дахів високо поверхових міських будинків, на загальну суму більш 1,5 млн. грн.

Цікаво ще й те, що директор «фірми переможця» пояснив слідчим що загубив свій паспорт ще два роки тому, та не має ніякої уяви і відношення щодо господарської діяльності зазначеної фірми.

Наразі проведено декілька судових експертиз з технічних, будівельних та товарознавчих питань.

Накладено арешти на розрахункові рахунки в банківських установах.

Вилучено фінансово-господарські документи, чорнові записи, тендерну документацію, платіжні документи, банківські картки та фірмові бланки.

Тривають слідчі дії.

Організація роботи щодо відпрацювання та реагування на отримані Державної фіскальної служби України телефонні звернення на антикорупційний сервіс «Пульс»

Загальна кількість звернень платників податків та громадян, передана з сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (орган ДФС, з яким пов’язана інформація) у січні-березні 2018 року складає 222 одиниці, з яких станом на 30.03.2018 відпрацьовано та знято з контролю – 222 інформаційні картки. Усі інформаційні картки виконано своєчасно, у встановлений термін.

У порівнянні з аналогічним періодом 2017 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» збільшилась на 216 одиниць або 97,3 відс. (січень-березень 2017 року – 6 карток).

За тематикою найбільше всього платників податків у січні-березні 2018 року звертались на сервіс «Пульс»: щодо корупційних дій – 4 одиниці (1,8 відс.); щодо роботи органів ДФС – 49 одиниць (22,07 відс.); щодо роботи ЦОП – 9 одиниць (4,06 відс.); щодо звітності та реєстрації накладних – 141 одиниця (63,52 відс.); щодо перевірки СГ – 6 одиниць (2,7 відс.); щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 7 одиниць (3,15 відс.); інше – 6 одиниць (2,7 відс.).

Управлінням обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області постійно здійснюється контроль за оперативним та своєчасним розглядом інформації автоматизовано засобами сервісу «Пульс».

Інформаційні картки сервісу «Пульс» розглянуті своєчасно та якісно. Заявникам надано роз’яснення з порушених питань.

В І кварталі 2018 року внутрішня безпека ГУ ДФС у Дніпропетровській області провела 35 перевірок

Протягом січня – березня 2018 року управлінням внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено 35 перевірок    в територіальних підрозділах ГУ.

За матеріалами перевірок оголошено 3 підозри про скоєння кримінальних правопорушень; винесено 14 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 6 працівників служби; до суду направлено 2 обвинувальні акти; за матеріалами управлінням внутрішньої безпеки розпочато 12 кримінальних проваджень за статтями 364, 366-1, 368 Кримінального кодексу України.

З початку року проведено перевірки 76 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 4 претендентам відмовлено у призначенні на посаду.

Чи застосовується РРО СГ, які здійснюють перевезення пасажирів.

     Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).

     Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, вартістю.

     Загальні вимоги до порядку оформлення проїзних і перевізних документів наведено у розділі VIII Порядку. Так, оформлення проїзних і перевізних документів для перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, крім приміського сполучення, на бланках установленої у цьому Порядку форми дозволяється здійснювати з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування та з спеціалізованих РРО, включених до Державного реєстру РРО або ручним способом (п. 8.1 розд. VIII Порядку).

     Згідно з п. 3.1 розд. III Порядку для оформлення проїзду пасажира в поїздах приміського сполучення використовуються квитки, які видаються через РРО (електронні контрольно-касові апарати, автомати з продажу товарів (послуг) тощо, або квитки, оформлені вручну.

     Слід зазначити, що оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, то вони не можуть вважатись розрахунковими документами в розумінні Закону.     Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також суб’єкти господарювання, які на підставі укладених договорів з перевізниками здійснюють продаж проїзних і перевізних документів, застосовують РРО, крім випадків передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265.

Яким чином здійснюється скасування реєстрації РРО?

     Заяву про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО) за формою № 4-РРО (далі – заява про скасування реєстрації) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

     Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (далі – ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

     Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає контролюючому органу реєстраційне посвідчення.

     Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

     У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу поліції.

     У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО (додаток 6 до Порядку) (далі – довідка про скасування реєстрації) (поштою або безпосередньо в контролюючому органі).

     Посадова особа контролюючого органу протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

Дніпровська ОДПІ повідомляє, що для того, щоб суми нарахованих та сплачених платниками податків, зборів, інших платежів до бюджетів та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) відображалися саме по конкретному платнику, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Мінфіну від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (далі – Порядок №666). Порядком №666 надано рекомендації як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, ЄСВ, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

◄поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

◄поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

◄поле № 3:

друкується розділовий знак «;»;

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

◄поле № 4:

друкується розділовий знак «;»;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Дану інформацію надала Завідувач сектору організації роботи Дніпровської ОДПІ Філоненко Оксана

Новини від партнерів

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Перейти к верхней панели